Учитель року

Кожен конкурс «Учитель року» презентує свої відкриття, знахідки. Особисто я мала змогу не тільки продемонструвати свою майстерність, використовуючи найновітніші освітні технології, а й познайомитися із методичними надбаннями колег, дещо запозичити в них до своєї скарбниці. Цьогорічний конкурс став для мене справжнім майстер-класом, бо саме майстер-клас «Я роблю це так…» дав змогу представити педагогічне кредо, проблему, над якою працюєш, а письмова робота – перевірити знання предмета, методів викладання та загальну ерудицію.

Та чи не найскладніший етап конкурсу – це відкритий урок, бо учитель-конкурсант опиняється в екстремальній ситуації: урок має проводити з незнайомими учнями, на підготовку – і конспекту, і наочності – половина дня і ніч.

Але дотримання демократичних принципів, прозорість, об’єктивність зі сторони оргкомітету, журі надихнули мене скласти скласти своєрідний іспит на знання методики, психолого-вікових особливостей учнів, фахову майстерність. Особливе враження залишилося після уроку в 9-А класі. Замість рідних учнівських облич – незнайомі діти, замість звичайного затишку свого кабінету – гарно обладнані, але чужі приміщення, та ще присутність членів журі, колег, учителя, у класі якого проводили урок. Але стримані на мій погляд, старшокласники зуміли одразу налаштуватися на «чужого» вчителя і дуже допомогли мені своєю реакцією, бажанням підтримати, готовністю міркувати, відповідати, висловлювати власні цікаві судження. Своїми глибокими знаннями з предмета, пізнавальною активністю дев’ятикласники довели, розуміють досі незнайому людину та підвищили авторитет свого вчителя.

Вважаю, що участь у конкурсі «Учитель року» - нелегка справа, бо не кожен вчитель має волю відмовитися від звичайного плину життя і податися на бистрину, винести на суд громадськості свій методичний доробок, добровільно відзвітувати про свою роботу. Хочу сказати про «доленосність» таких конкурсів. Їм бути! Адже це не змагання з елементами ризику та шоу, а змагання новітніх фахових стратегій. Глибоко переконана в тому, що завдання журі – створити атмосферу, яка б сприяла найповнішому розкриттю талантів. Атмосфера свята! Бо тільки така атмосфера здатна дати позитивні результати, забезпечити поступ у розвитку методики предмета. Два дні промайнули швидко, а приємні враження залишались надовго. А ще приємнішим було урочисте закриття конкурсу – це оголошення результатів твоєї праці, праці твоїх колег та вшанування.

                                                          Карпенко К.І.